Різнорівнева побудова програм природничих дисциплін спрямована на зміну пріоритетів у побудові нової системи організації освіти взагалі та природничих дисциплін зокрема у школі. Вони зорієнтовані на наскрізну профілізацію системи освіти в Україні. Функціонування різнорівневих програм як засіб профільного диференційованого навчання ґрунтується на позитивному принципі. Це створюватиме сприятливі умови для формування  духовно багатої особистості, здатної орієнтуватися в професійному просторі, бути конкурентоспроможною на ринку праці, повноцінно реалізувати свої інтереси, індивідуальні потреби та здібності в подальшому житті. Такий підхід забезпечує реалізацію особистісно зорієнтованого принципу навчання в системі наскрізної профілізації закладів освіти, що значно розширює можливості учня в підготовці до вибору та побудови власної освітньої й літературної траєкторії.

Процеси реформування загальноосвітньої школи орієнтують сучасного вчителя-предметника на широку диференціацію, варіативність, профільність, інтеграційність як у змісті освіти, так й у формах організації навчального процесу. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі є однією з головних умов удосконалення якості освіти, її гуманізації, демократизації, особистісного переорієнтування процесу навчання. Профільна диференціація – основний напрям здійснення диференціації навчання, яка планується як по горизонталі, так і по вертикалі. Потрібність такої профілізації  загальноосвітньої школи викликана такими обставинами:

глобалізацією та універсалізацією освітнього вітчизняного та європейського простору, які реалізуються шляхом оптимального поєднання інтеграційних процесів із виходом на спеціалізацію в підготовці майбутнього випускника;

розумінням державою і суспільством потрібності мобільних фахівців різних профілів, спрямованим на створення багатовекторної моделі профілізації навчальних закладів України;

зацікавленістю держави й суспільства в забезпеченні умов для розвитку особистості відповідно до її задатків, здібностей, індивідуальних нахилів, дасть їй бути конкурентноспроможною на ринку праці, готовою до подальшого життя.

Профільне навчання учнів породжує проблему методики вивчення загальноосвітніх і спеціальних предметів, добору технологій навчання відповідно до обраного профілю, з урахуванням типу навчального закладу. Тому профілізація системи освіти в цілому та природничих дисциплін зокрема потребує від сучасного вчителя-предметника: 

осмислення продуктивних тенденцій вітчизняного й зарубіжного досвіду;

побудови гіпотетично-ідеальної моделі випускника загальноосвітнього навчального закладу;

усвідомлення особливостей змін у методиці вивчення природничих дисциплін в профільній школі;

продуманого вибору методів і технологій навчання відповідно до обраного напряму та навчального профілю;

сприяння визначенню учнем своєї перспективи та побудові траєкторії особистісного зростання.