При изучении темы «Радиолокационные установки,самолеты, ракеты, патефон, магнитофон, радиоприемник, топор-саморуб»

А.С.Пушкин «Сказка о золотом петушке»

Петушок на шпиле, ковер-самолет, гусли-самогуды, электропилы

При изучении темы «Холодный свет»

Ершов «Конек-горбунек»

Огонёк горит светлее,
Горбунок бежит скорее.
Вот уж он перед огнём.
Светит поле словно днём;
Чудный свет кругом струится,
Но не греет, не дымится,
Диву дался тут Иван.
«Что, — сказал он, — за шайтан!
Шапок с пять найдётся свету,
А тепла и дыму нету;
Эко чудо-огонёк!»

При изучении темы «Невесомость, Космонавтика»

Г.Целлс «Перші люди на місяці»

М.Твен «Як я служв секретарем»

При изучении темы «Законы Ньтона»

Ф.Кривин «Учені казки»

В.Шифнер «Техніка»

Д.Байрон «Дон Жуан»

П.Красюк (поет-гуморист) «Немає справедливості»

При изучении темы «Галілей.»

В.Брехт «Життя Галілея»

При изучении темы «Величины»

Г.Х.Андерсен «Дюймовочка»

При изучении темы «Магнитное поле»

Книга «Чудо-компас» рассказ «Часы, дедушка Степа и я»

При изучении темы «Маса»

Легенда о Гиероне

При изучении темы «Явление отражения света»

Л.Українка

 «Сім струн» (яким світом світить місяць?)

Місяць ясненький

Промінь тихенький

Кинув до нас.

Спи ж ти, малесенький,

Пізній бо час

«На тихому березі зблиснули зорі» (чому на морській поверхні видно сяючі зорі?)

На тихому березі зблиснули зорі,

Огні запалали у місті. Ми тихо стояли,

Дивились, як ясно на темному морі

Незлічені світла сіяли.

, «Кримські спогади» (чому краплі води називають поетично «Щирим золотом»?)

Править хтось малим човенцем,

Стиха весла підіймає,

І здаеться, що з весельця

Щире золото спадає.

«Весна зимова» (чому сніг яскраво блищить?, яке спостерігається відбивання світла: дзеркальне чи розсіяне?)

Зорі між дрібними хмарками наче таночки заводять,

Сніг на верхів’ї узгір’я блищить так яскраво,

Що видається не раз, моз займаються раптом вогні вартові.

«Подорож до моря» (чому річки блищать?, чому блиск сріблястий?)

Снується краєвидів плетениця,

Розтопленим сріблом блищать річки,

То ж матінка-натура чарівниця

Розмотує свої стобарвнії нитки

Микола Вінграновський «Під інеєм човен лежав без весла»( чому сніг білий, адже вода і чистий лід прозорі?)

Ще під інеєм човен лежав без весла,

Ще не скреснув мороз, далина не воскресла –

З того боку снігів задиміла весна,

Білим димом снігів засиніло за Десну.

 «Вона була урочиста, як ніч» (чому ніч така багатогранна й водночас «одненька»?, чому предмети вночі здаються всі однаковими?)

Вона була урочиста, як ніч.

Вона була одненька, ніби ніч.

Вона була в червоному, мов ніч.

Вона була, мов ніч, і мов не ніч.

Леонід Череватенко «Зимовий сад» (чому зимовий сніжний сад сяє й виблискує?)

Як сяє весь в снігу зимовий сад!

Перлистий пух спадає плавно, зрідка,

І крізь виблискує, мов зірок міріад,

І ти – в зірках, всміхаєшся, мов квітка.

При изучении темы «Явление преломления света»

Л.Українка «Подорож до моря» (чому спостерігається червоний колір степу і синій – туману?)

Сонечко встало, прокинулось ясне,

Грає вогнем, променіє

І по степу розлива своє світонько красне,-

Степ від його червоніє.

Світлом рожевим там степ паленіє,

Промінь де ллється іскристий.

Тільки туман на заході суворо синіє,

Там заляга він, росистий.

, «Кримські відгуки» (чому сонце, що заходе, червоного кольору?,чому захід сонця червоний?)

Гори багрянцем кривавим спалахнули,

З промінням сонця західним прощаючись,-

Так моє серце жалем загорілось,

З милим, коханим моїм розлучаючись.

Згадай, як захід у вогнисті шати

Верхів’я гори одягав крем’яні,-

Палали в гущавині квіти гранати,

А в серці моєму палали пісні.

При изучении темы «Относительность движения»

Л.Українка «Подорож до моря» (в яких рядках проявляється відносність руху?, що взято за тіло відліку?, відносно якого тіла відліку море рухається, а відносно якого перебуває в спокої?)

Прощай,Волинь, прощай, рідний куточок!

Мене від тебе доленька жене,

Немов од дерева одірваний листочок…

І мчить залізний велетень мене.

Далі, все далі! Он латані ниви,

Наче плахта навкруги розляглись,

Потім укрили все хмари ті сиві

Душного диму, з очей скрився ліс,

Гори веселі й зелені долини

Згинули раптом, як любії сни

Ще за годину, і ще за хвилину

Будуть далеко, далеко вони!..

Море, море! Без краю, просторе,

Руху повне і разом спокою!

Забуваю і щастя і горе-

Все наземне,- з’єднатись з тобою

Я жадаю на час, на годину.

«Дитячому крузі» (вказати тіло відліку для Сонця, що встало)

І до білої хатинки,

Немов мати до дитинки,

Вийшло сонце, засвітило

І хатинку звеселило.

Володимир Підпалий «Запросини» (чому здається, що місяць рухається?, що в даному випадку є тілом відліку?)

У холодному небі

Золотий човен

Із хмари на хмару,

На хмару із хмари-

І на місяць

При изучении темы «Явище зімного тяжіння»

Л.Українка «Без надії сподіваюсь!» (проти якої сили виконується робота?)

Без надії сподіваюсь!

Я на гору круту крем’яную

Буду камінь важкий підіймати

І, несучи вагу ту страшную,

Буду пісню веселу співать.

При изучении темы «Звукові коливання»

Л.Українка «Сім струн»

(чому лунеє струна?, в яких рядках вірша описується акустичний резонанс?)

До тебе, Україно, наша бездольная мати,

Струна моя перша озветься

І буде струна урочисто і тихо лунати,

І пісня від серця поллється.

І, може, зістрінеться пісня моя самотня

У світі з пташками-піснями.

То швидко полине тоді та гучная зграя

Далеко шляхами-тернами.

 «Кримські спогади»

(чому море створює шум і зітхає?)

Цілу ніч до зорі я не спала,

Прислухалась,як море шумить,

Як таємная хвиля зітхала-

І як серце моє стукотить.

 «Відгуки»

(чому струни співають?)

Прилітав буйний вітер край вежі,

Що стояла самотньо на крузі,

Там знайшов він Еолову арфу.

Він шарпнув її довгії струни

І всі струни озвалися співом,

Лагіднішим од вітру дзвінкого.

 «Відповідь»

(як утворюється луна?)

В країну смутку вітерець прилине

І принесе мені луну розмови

Від мого дуба любого з діброви,-

І спогад любих літ повік не згине.

Спиридон Черкасенко «Над річкою»

(чому верболіз «зітха», а берези «плачуть»?тобто чому різні дерева утворюють різні звуки)

Тихо над річкою в ніченьку темную

Спить зачарований ліс.

Ніжно шепоче хтось казку таємную,

Сумно зітха верболіз.

Нічка розсипала зорі злотистії:

Он вони – в річці, на дні.

Плачуть берези по той бік сріблистії,

Стогне хтось тяжко вві сні.

При изучении темы «Конденсація та пароутворення»

Л.Українка

«Ритми»

(який процес описано поетично?,про яку властивість газу згадується у вірші?)

Я ж бачила, як хмарка та вродилась,

Вона повстала з гучного потоку

Туманом білим, парою без барви

І тихо попливла понад водою

Глибокими ярами далі вгору,

Поволі підвелась, немов насилу,

І вгору подалась.

«Кримські спогади»

(чому тумани найчастіше утворюються над водоймищами?)

Південний краю! Як тепер далеко

Лежиш від мене ти! За грами крутими.

За долами розлогими, за морем,

Що вже тепер туманами густими

Укрилося,бурхливе.

«Королівна»

(що сталося із росинкою, коли пригріло Сонце? Чому?)

Мов росинка, що,голодна

Та бліда, трималась довго,

Цілу ніч на верховітті,

Поки сонце не пригріло.

Василь Діденко «На долині туман»

(чому туман утворюється над низиною? Яку роль відігрівав мак в утворенні роси?)

На долині туман,

На долині туман упав,

Мак червоний в росі,

Мак червоний в росі скупав.

Іван Нечуй-Левицький «Микола Джеря»

(чому туман найчастіше утворюється над водоймами та в низині? Чому наявність туману змінює зовнішній вигляд і кольори предметів?)

І море, і озеро, і синій високий його берег, і широкий степ – все було залите гарячим маревом і прикрите таким легким сивим туманом, що всі сутінки, всі кольори ніби ніби зливались докупи».

А.А.Фет.(Почему лучина  ,,горит с треском,,?)

Все молчит, - лучина с треском

Лишь горит багровым блеском

Да по кровле ветр шумит.

При изучении темы «Коливання та хвилі»

Л.Українка

 «Кримські спогади»

((чому біля берега на поверхні хвиль утворюються бульбашки?)

З тихим плесктом на берег

Рине хвилечка перлиста,

Править хтось малим човенцем,

В’ється стежечка злотиста.

«Сон»

(чому ми спершу бачимо блискавку, а потім чуємо грім?)

Та знай: твоє життя так миттю згасне

Як блискавка, що перед громом свіне.

Не для тебе те світло правди ясне,

Що світ осяє,ні! Життя твоє загине.

Козьма Прутков. «Мысли и афоризмы».  (Какой физический процесс описан?)

 « Бросая в воду камешки, смотри на круги,

ими образуемые; иначе такое бросание

будет пустою забаваю.»

При изучении темы «Теплообмін»

Л.Українка

 «Кримські спогади»

(чому каменисте поле гаряче? Про який вид теплообміну йде мова?)

Там за містом, понад шляхом битим,

На гарячім каменистім полі

Йде дівча татарське вродливе,

Молоденьке, ще гуляє по волі.

При изучении темы «Утворення Луни»

М.Вінграновський «На болоті»

(які фізичні закони працюють при утворенні луни?)

Хто розцвів, хто розцвіів?-

Запитало.

Я розцвів, я розцвів-

Відказало.

Хто помер, хто помер?-

Запитало.

Я помер, я помер-

Відказало.

Що ж таке, що ж таке?-

Запитало.

А таке, а таке-

Відказало.

При изучении темы «Явище плавлення»

М.Сом «Жайворонки в морі»

(чому лід весною мокрий? Чому над бистриною лід тане швидше?)

Зі мною поруч в морі молодому,

Що воду п’є із нашого Дніпра,

Ішла весна…

Була така пора,

Коли ідеш світ за очі із дому.

Отою  й я ходив-блукав надворі.

Та й опинивсь на мокрому льоду.

А може, я і досі там іду-

Так заблудив між берегів у морі,

А лід стогнав – метало сонце стріли.

На бистрині пробігти я успів.

І раптом чую… жайворонків спів.

О Боже мій!

Куди ж ви прилетіли?

При изучении темы «Збереження та перетворення енергії»

Василь Герасимэюк «Жива ватра»

(які перетворення енергії  тут описані?)

Дерево тремо об дерево

Доки не народиться вона.

Вона помирає тільки раз,

Тому бережемо її.

Григорий Кириченко «Біла ніч»

(Скільки тут описано явищ і з яких розділів фізики?)

В червоні ночі

Білі, мов гвоздики,

Зорі пахнуть

Теплим молоком.

Розірвавши серце

На частини,

Жолудь проростає

Під вікном.

Стогнуть в балках

Древні осокори,

Злива стихла,

Пахне кропива.

При изучении темы «Світлові явища»

Іван Нечуй-Левицький «Микола Джеря»

(чому вночі небо темне? Чому всі предмети вночі здаються однаковими?)

«Після вечері Микола взяв свиту і ліг спати на току на соломі, але його не брав сон. Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшеницею. Вечір був теплий та тихий. Кругом стояли верби, груші та вишні, мов вироблені з каменя, а над вербами розстелялось глибоке темне небо. Густо-прегусто висипали зорі на небі.»

(чому небо має синій колір? Від чого залежить висота сонця над горизонтом? Чому в даному випадку «Сонце ходило на небі низько»? чому павутиння має білий колір? Чому павутиння проти Сонця лисніє?)

День був ясний, сонячний та теплий. Починалось бабине літо. Надворі стояла суша. Небо синіло, як літом. Сонце ходило в небі низько, але ще добре припікало косим промінням. Тихий вітер ледве ворушився. Над полем миготіло марево. Надворі летіло павутиння. Все синє небо було ніби засноване білим, як пух, легким, як шовкові нитки, павутинням. Проти сонця павутиння лисніло, наче легка літня хмара порвалася на небі, розпалась на нитки, на тонкі пасма та й полетіла на землю».

(яким світом світило небо? Чому зелене і жовте листя при освітленні червоним змінило колір? Чому хати, клуні і ставок при освітленні мають різний колір?)

Світ неба, як кидало кров’яний світ на село, був такий ясний, що тополі на околі кругом току було видно, як удень. На тополях половина листя була зелена, а половина жовта, зелений лист проти вогню був ніби обмочений в густу запечену кров; жовте листя стало рожевим, неначе хто його облив вишневим соком.

Чорні стовбури тополь чорніли проти вогню, ніби викувані з заліза. Все село було видно, як на долоні, з усіма білими хатами, з клунями, з церквою, з садками й вербами. Весь широкий ставок був ніби залитий кров’ю, а в ньому одбивались чорні стовбури осокорів. Чорне безлисте гілля верб, неначе в прозору кров хтось накидав чорного дроту та залізних стовпів».

(чому під час призахідного сонця море і пісок мають різні кольори? Чому море за різних умов породжує звуки різних частот і коливань?)

Сонце сіло. Надворі почало смеркать. Море почорніло, тільки біліла пересип, неначе довгий клапоть білого полотна.

Настала ніч. Надворі стало тихо як у хаті, тільки море лащилось до берега легесенькою хвилею і ледве шелестіло на піску».

(чому місяць, що сходить, утворює на воді червону смугу? Чому проти місячного сяйва море блищить?)

Тим часом сходив повний місяць, неначе виринав з чорної хвилі. Маленька червона стежка заблищала десь далеко на морі під самим місяцем, неначе за сотню верстов. Місяць тихо крадькома викотивсь ввесь на небо, неначе через велику силу виліз з води. Море заблищало і вже виразно було видно під місяцем блискучу воду, довгу червону смугу на воді».

(чому верхівки хвиль мають білий колір? Чому веселка утворюється на небі тільки після дощу? Які фізичні закони виконуються під час утворення веселки?)

Надворі разом стишилось. Швидко з берега заблищало, все вкрите біле гребнями по зеленій воді, як буває сінокіс вкритий довгими покосами. Сонце ясно заблищало з-за хмари; небо над морем стало сизе, і на тому сизому небі заблищала пишна веселка. Вона обперлася одним дуже широким кінцем об море, а другим потяглась далеко за озеро, за плавні в рівний  широкий степ.

Червоні, жовтогарячі й жовті веселчані смуги були такі ярі, неначе горіли тихим полум’ям. А через широкий край веселки, розстелений, як павичевий хвіст, по морі, було ясно видно зелене море, білі гребені на хвилях, пофарбовані то червоним, то жовтим, то синім кольором веселки».

С.Маршак. «Радуга-дуга»

Солнце вешнее с дождем

Строять радугу вдвоем-

Семицветный полу круг

Из семи широких дуг.

Нет у солнца и дождя

Ни единого гвоздя,

А построили в два счета

Поднебесные ворота.

Радужная арка

Запалала ярко,

Разу красила траву,

Расцветила синеву…

Прислів’я з фізичним змістом, народні прикмети, передбачення погоди

приметы:

u    Обильная роса – к хорошей погоде.    Например, пояснение такое:образование росы –это конденсация водяных паров.

u    Если при безветрии дым поднимается вверх, - это к хорошей погоде.

21. Дрова в печи плохо разгораются и дымят – это к оттепели.

Лучина трещит и мечет искры – к ненастью. Например, пояснение такое:Лучина сырая; при ее горении влага испаряется, пар расширяется и разрывает волокна дерева).

u    Если в поле далеко раздается голос – будет дождь.

u    Соль мокнет – к дождю.

u    Курица стоит на одной ноге – к стуже.

u    Ласточка летает низко над землей – к плохой погоде.

б)  пословицы и поговорки:

u     Вода камень точит.

u     Куй железо пока горячо.

u     Плуг от работы блестит.

u     Ветер снег съедает.

u     От грома и в воде не уйдешь.

u     Как аукнется, так и откликнется.

u     Много снега – много хлеба.

При изучении темы «Правило Ленеца»

У А.С. Пушкина в поэме "Евгений Онегин" есть такие строки - "Чем меньше женщину мы любим, тем легче нравимся мы ей"

При изучении темы «Трение»

Сказка «Репка» Угадать название сказки и ответить на вопрос: «Какое физическое явление помогает героям сказки цепко ухватиться друг за друга и победить упрямицу?

      Кто-то  за  кого-то  ухватился цепко,

Ох, никак не вытянуть, ох, засела крепко,

Но ещё помощники скоро прибегут.

Победит упрямицу дружный общий труд! 

Бочаров Г. «Рассказы» . (Какое физическое явление позволяет лыжам скользить по снегу?)

«Жили два друга – Володя Большой и Володя Маленький, учились в одном классе, были неразлучными друзьями, про таких говорят: «Водой не разольешь». И вот наступил день испытания их дружбы. Володю Большого послали в соседнюю деревню навестить больного деда, и с ним пошел Володя Маленький. Когда они отъехали на лыжах за деревню, вдруг затуманилось, поднялась метель. Володя Большой предложил вернуться, но Володя Маленький сказал, что они на лыжах успеют вернуться до темноты…»

Н.Носов «На катке»  (почему песок не позволил Котьке Чижову  сьехать с горки?)

«Никак на горку забраться не может. «Что делать?»-думает. Думал, думал и придумал: «Вот сейчас песочком посыплю  и з аберусь на нее». Схватил фанерку и покатил к дворницкой. Там – ящик с песком. Он и стал из ящика песок таскать на грку. Посыпает впереди себя, а сам лезет все выше и выше. Взобрался на самый верх.

-Вот теперь,-говорит,-скачусь!

Отпихнулся ногой и снова – бух носом! Коньки-то по песку не едут!»

При изучении темы «Звук»

Сказка «Лиса и журавль» На основании какого          физического явления мы определяем, что герой сказки колотил носом по тарелке?

      Колотил да колотил по тарелке носом,

Ничего не проглотил и остался с носом.        

При изучении темы «Механическое движение»

Сказка «Маша и медведь» Охарактеризовать, с точки зрения физики, состояние героя, который  хотел сесть на пенёк, до того, как он сел бы на этот пенек»

             А дорога далека, а корзина нелегка,

Сесть бы на пенек, съесть бы пирожок .

При изучении темы «Глаза, зрение, оптика»

Сказка «Петушок-золотой гребешок». Каким физическим приспособлением воспользовался  Петя-простота, выглядывая в окошко? В каком физическом разделе оно изучается

Ах ты, Петя-простота,

Оплошал немножко: не послушался кота,

Выглянул в окошко

При изучение темы «Агрегатные состояния вещества»

Сказка «Сестрица Алёнушка  и братец Иванушка». « О каком состоянии физического вещества идет речь?

Нет ни речек, ни пруда,

Где воды напиться.

Очень вкусная вода

В ямке от копытца

А.С.Пушкин.(О каких состояниях вещества упомянуто?Почему коньки режут лед?)

Опрятней модного паркета

Блистает речка, льдом одета.

Мальчишек радостный народ

Коньками звучно режет лед.

А.Сумароков.(Какие состояния вещества показаны?)

Тобой жива земля, жив воздух, живы воды,

Души времен и вещества!

При изучение темы «Излучение»

Сказка «Снегурочка». Какой  вид теплопередачи  подразумевается  в  данном  случае?

Красна девица грустна,

    Ей не нравится весна,

Ей на солнце тяжко,

Слезы льет бедняжка.

При изучении темы «Архимедова сила»

Беляев А.Р. «Человек – амфибия». (Объясните заявление автора).

   «Дельфины на суше гораздо тяжелее, чем в воде. Вообще у вас тут все тяжелее. Даже собственное тело».

При изучении темы «Отражение и преломление света»

Булгаков М. «Мастер и Маргарита».(Объяснить, почему удлинялась тень шпаги).

«Воланд сидел на складном табурете, одетый в черную свою сутану. Его длинная и широкая шпага была воткнута между двумя рассекшимися плитами террасы вертикально, так что получились солнечные часы. Тень шпаги медленно и неуклонно удлинялась, подползая к черным туфлям на ногах сатаны.»

При изучении темы «Явление инерции»

Булгаков М. «Белая гвардия». (Объяснить принцип вбивания гвоздей молотком в доски).

«Ночью из ущелья вылезли с гвоздями, топором и молотком  Николка, Мышлаевский и  Лариосик. Ущелье было короткими досками забито наглухо. Сам  Николка с остервенением вгонял длинные, толстые гвозди с таким расчетом, чтобы они остриями вылезли наружу.»

При изучении темы «Криволинейное движение»

Рябинин Б. «Фавориты удачи». (Описать движение автомобиля по подъездному пути к зданию бензозаправочной станции).

«Само здание бензозаправочной станции находилось метрах в семидесяти от шоссе. В качестве подъездного пути к ней служил широкий полукруг хорошего асфальтового покрытия, двумя своими концами пересекавшегося с основной дорогой».

Явление диффузии

Носов Н. «Витя Малеев в школе и дома». (На каком физическом явлении основана побелка стен?)

«За лето нашу школу отремонтировали. Стены в классе заново побелили, и они были такие чистенькие, свежие, без единого пятнышка, просто любо смотреть. Всё было как новенькое. Приятно все-таки заниматься в таком классе!»

Булгаков. «Собачье сердце». (Какое физическое явление помогло Филиппу Филипповичу учуять  отвратительный запах от Шарикова?)

«- Так,- тяжело молвил Филипп Филиппович,- кто же вас устроил?  Ах, впрочем, я и сам догадываюсь.

- Ну, да, Швондер,- ответил Шариков.

- Позвольте вас спросить – почему от вас так отвратительно пахнет?

Шариков понюхал куртку озабоченно.

- Ну, что ж, пахнет…известно: по специальности. Вчера котов душили, душили…»

При изучении темы «Давление»

Бочаров Г. «Рассказы» (Почему по льду можно кататься на коньках?)

«Учились в одном классе две девочки, обе увлекались фигурным катанием, все своё свободное время они отводили конькам, ходили на тренировки, смотрели соревнования  по фигурному катанию. Обе решили получить спортивный разряд.»

работа

Жюль Верн. «Пятнадцатилетний капитан». (Как с точки зрения физики называется процесс добывания хлеба в поте лица?)

«Кто с детства знает, что труд есть закон жизни, кто смолоду понял, что хлеб добывается только в поте лица, тот предназначен для больших дел. Ибо в нужный день и час у него найдется воля и сила для их свершения».

 загадки и вопросы физического содержания

u    В огне не горит и в воде не тонет. Что это такое?  (Лед)

Вопрос: Когда лед может выступать в роли нагревателя?

Ответ: Когда другое тело, соприкасающееся со льдом, имеет температуру, ниже  температуры льда.

u    Заревел медведь на все моря и на все горы. Что это такое? (Гром).

Вопрос: На улице гроза: гром, молния, дождь. Какое из явлений мы фиксируем раньше: увидим молнию или услышим гром?

Ответ:  Вспышку молнии мы увидим раньше, раскаты грома услышим позднее. Это объясняется различием скоростей света (300 000 км/с) и звука в воздухе (340 м/с при 20 °С).

u    Чего в шкафу не спрячешь?  (Луч света)

Вопрос: Какого цвета белый свет?

Ответ: Белый свет имеет сложную структуру, он состоит из семи цветов (радуга).

u    Горя не знает, а горько плачет. Что это?   (Туча, облако.)

Вопрос: Что больше: облако или его тень?

Ответ: Облако отбрасывает суживающийся к земле конус полной тени. Высота конуса, вследствие значительных размеров облака, велика. Поэтому, тень облака на земле по размерам мало отличается от самого облака.

u    Без рук, без ног , а ворота открывает. Что это?  (Ветер).

Вопрос: За счет чего ветер открывает ворота?

Ответ: Ветер оказывает давление на ворота.

u    Без рук, без ног, а рисовать умеет. Кто это?       (Мороз).

Вопрос: Какие физические процессы помогают морозу рисовать дивные узоры на стекле?

Ответ: Конденсация, кристаллизация.

При изучении темы «Проводники и полупроводники»

отрывок из стихотворения Роберта  Бернса

- Зачем надевают кольцо золотое

На палец, когда обручаются двое? –

Меня любопытная леди спросила.

Не став пред вопросом в тупик,

Ответил я так собеседнице милой:

- Владеет любовь электрической силой,

А золото – проводник!

При изучении темы «Тепловой двигатель»

Валерий Брюсов. (Каким машинам поэт посвятил строки?Пояснить)

Зубцы, ремни, колеса, цепи,

Свист поршней, взмахи рычага:

Вне – замыслы, наружи – цели,

Но тайна где – то спит, строга.

Машины! Строй ваш вырос бредом,

Земля гудит под ваш распев;

Мир в ваши скрепы веком предан,

В вас ждет царей, оторопев.

Преломление всета

М.А.Дунин. (О каком явлении идет речь?)

Ах! Как играет этот Север!

Ах, как пылают надо мной

Разнообразных радуг веер

В его короне ледяной!

Ему, наверно, по натуре

Холодной страсти красота,

Усилием магнитной бури

Преображенная в цвета…

Плавление и кристаллизация

u    И.В.Гете (Какое физическое явление наблюдается?)

Глянем глубже в расселины скал:

Тихо в кристаллах растет минерал.

: механические колебания, механические волны

Козьма Прутков. «Мысли и афоризмы».  (Какой физический процесс описан?)

А) « Бросая в воду камешки, смотри на круги,

ими образуемые; иначе такое бросание

будет пустою забаваю.»

Б) «Где начало того конца,

которым оканчивается начало?»

При изучении темы «Тепловые явления»

отрывок из стихотворения А.С.Пушкина «Руслан и Людмила».

«На месте славного побега

Весной растопленного снега

Потоки мутные текли

И рыли влажну грудь земли…»

О каком тепловом процессе идет речь в данном отрывке?

При какой температуре тает снег?

Как называется эта температура?