Урок 4

Тема уроку: Виконання обчислень у середовищі табличного процесора. Використання функцій і операцій для обробки даних, представлених у таблиці.

Тип уроку: Урок вивчення нового навчального матеріалу.

Ціль уроку:

- продовжити знайомство з ППП Microsoft Office;

- формувати навички роботи учнів з Microsoft Excel;

- ознайомити учнів з можливостями програми Microsoft Excel при виконанні обчислень.

- ознайомити учнів з переліком убудованих функцій і способами їхнього застосування;

- формувати логічне й алгоритмічне мислення;

- розвивати пізнавальний інтерес до предмета;

- розвивати уміння оперувати раніше отриманими знаннями;

- продовжити формування інформаційної культури учнів;

- розвивати пам'ять, увага;

- виховувати ініціативність, зацікавленість до предмета;

- виховувати емоційно позитивну спрямованість на практичну діяльність.

Додаткова підготовка: Наявність програми Microsoft Excel.

Структура уроку.

I. Оргмомент (1 хв).

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети уроку, його задач (5 хв).

III. Вивчення нового матеріалу (18 хв).

IV. Закріплення. Практична частина (15 хв).

V. Підведення підсумків уроку (5 хв).

VI. Домашнє завдання (1 хв).

Зміст уроку.

I. Оргмомент. Відзначити відсутніх, перевірити наявність навчальних принадлежностей, записати дату проведення уроку в зошитах.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети уроку, його задач:

1. програма Microsoft Excel призначена в основному для обчислень. Наша задача навчитися швидко і правильно записувати вираження, використовуючи операції, передбачені в ТП;

2. для оптимального використання можливостей ТП необхідно навчитися користуватися убудованими в програму функціями;

3. повідомлення теми уроку, її запису в зошитах;

4. постановка цілей і задач уроку.

III. Вивчення нового матеріалу:

Робота з формулами

Основні зведення

Обчислення в таблицях виконуються за допомогою формул. Формула може складатися з математичних операторів, значень, посилань на осередок і імена функцій. Результатом виконання формули є деяке нове значення, що утримується в осередку, де знаходиться формула. Формула починається зі знака рівності "=". У формулі можуть використовуватися арифметичні оператори +, -, *, /. Порядок обчислень визначається звичайними математичними законами.

Приклади формул: =(А4+У8)*З6, =F7*З14+B12.

Константи – текстові або числові значення, що вводяться в осередок і не можуть змінюватися під час обчислень.

Посилання на осередок або групу осередків – спосіб, яким указується конкретний осередок або кілька осередків. Посилання на окремий осередок – її координати. Значення порожнього осередку дорівнює нулеві.

Посилання на осередки бувають двох типів:

відносні – коли осередки позначаються відносним зсувом від осередку з формулою (наприклад: F7).

абсолютні – коли осередки позначаються координатами осередків у сполученні зі знаком $ (наприклад: $F$7).

Комбінація попередніх типів (наприклад: F$7).

При копіюванні формул відносні посилання змінюються на розмір переміщення.

Для звертання до групи осередків використовуються спеціальні символи:

: (двокрапка) – формує звертання до блоку осередків. Через двокрапку вказується лівого верхнього і права нижня осередку блоку. Наприклад: З4:D6 – звертання до осередків З4, З5, З6, D4, D5, D6.

; (крапка з коми) – позначає об'єднання осередків. Наприклад, D2:D4;D6:D8 – звертання до осередків D2, D3, D4, D6, D7, D8.

Для уведення формули в осередок варто ввести знак '=' і формулу для обчислення. Після натискання клавіші Enter в осередку з'явиться результат обчислення. При виділенні осередку, що містить формулу, формула з'являється в рядку редагування.

1. Переконаєтеся в тім, що активно (виділена курсивною рамкою) той осередок, у якій ви хочете одержати результат обчислень.

2. Уведення формули починається зі знака "=”. Цей знак уводиться з клавіатури.

3. Після введення знака "=” Excel переходить у режим уведення формули. У цьому режимі, при виділенні якого-небудь осередку, її адреса автоматично заноситься у формулу. Це дозволяє избавить користувача від необхідності знати адреси осередків і вводити них у формулу з клавіатури.

4. Знаходячись у режимі уведення формули, ви послідовно вказуєте лівою кнопкою миші на осередки, що зберігають якісь числові значення, і вводите з клавіатури знаки операцій між вихідними значеннями.

Знаки операцій повинні вводитися між адресами осередків.

Зручніше вводити знаки операцій із правого цифрового блоку клавіатури. Щоб цей блок працював у потрібному режимі, індикатор <Nun Lock> повинний бути включений.

5. Щоб результат обчислень з'явився в активному осередку, необхідно вийти з режиму уведення формули.

<Enter> завершує уведення формули, і переводить курсор у наступний осередок.

"Зелена галочка” на панелі уведення формули завершує уведення формули, і залишають курсор у тім же осередку.

Рис. 66. Уведення формули.

Наприклад, якщо в осередку D2 повинна міститися різниця чисел з осередків B2 і C2, те після установки курсору на D5 варто вказати мишею на B2, увести з клавіатури знак "-”, указати мишею на C2 і натиснути <Enter> або "зелену галочку”.

У формулах можна використовувати числові константи (-4,5), посилання на блоки (D4), (A3:D8), знаки арифметичних операцій, убудовані функції (СУМ, МАКС, SIN і т.д.)

Таблиця 18.

Функції

Функціями в Microsoft Excel називають об'єднання декількох обчислювальних операцій для рішення визначеної задачі. Функції в Microsoft Excel являють собою формули, що мають один або кілька аргументів. Як аргументи вказуються числові значення або адреси осередків.

Наприклад:

=СУМ(А5:А9) – сума осередків А5, А6, А7, А8, А9;

=СРЗНАЧ(G4:G6) – середнє значення осередків G4, G5, G6.

Функції можуть входити одна в іншу, наприклад:

=СУМ(F1:F20)ОКРУГЛИЙ(СРЗНАЧ(H4:H8);2);

Для уведення функції в осередок необхідно:

виділити осередок для формули;

викликати Майстер функцій за допомогою команди Функція меню Вставка або кнопки ;

у діалоговому вікні Майстер функцій (мал.6), вибрати тип функції в поле Категорія, потім функцію в списку Функція;

клацнути кнопку ОК;

у полях Число1, Число2 і ін. наступні вікна ввести аргументи функції (числові значення або посилання на осередки);

щоб вказати аргументи, можна клацнути кнопку , що знаходиться праворуч від поля, і виділити мишею осередку, що містять аргументи функції; для виходу з цього режиму варто клацнути кнопку , що знаходиться під рядком формул;

клацнути ОК.

Вставити в осередок функцію суми СУМ можна за допомогою кнопки .

Рис.1

Масиви формул

Масиви формул зручно використовувати для введення однотипних формул і обробки даних у виді таблиць. Наприклад, для обчислення модуля від чисел, розміщених в осередках B1, C1, D1, E1, замість уведення формул у кожен осередок можна ввести одну формулу – масив для всіх осередків. Microsoft Excel додає навколо масиву формул фігурні дужки { }, по яких його можна відрізнити.

Для створення масиву формул необхідно:

виділити осередку, у яких повинний знаходитися масив формул (мал.7);

увести формулу звичайним способом, указавши як аргументи групу осередків-аргументів;

в останнім вікні замість кнопки ОК натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter.

Для редагування масиву формул необхідно:

виділити осередку, у яких знаходиться масив;

клацнути мишею усередині рядка редагування і відредагувати формулу;

натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter.

Рис.2

Повідомлення про помилки

Якщо формула в осередку не може бути правильно обчислена, Microsoft Excel виводить в осередок повідомлення про помилку. Якщо формула містить посилання на осередок, що містить значення помилки, то замість цієї формули також буде виводитися повідомлення про помилку. Значення повідомлень про помилки наступне:

#### – ширина осередку не дозволяє відобразити число в заданому форматі;

#ИМЯ? – Microsoft Excel не зміг розпізнати ім'я, використане у формулі;

#ДЕЛ/0! – у формулі робиться спроба розподілу на нуль;

#ЧИСЛО! – порушені правила завдання операторів, прийняті в математику;

#Н/Д – таке повідомлення може з'явитися, якщо як аргумент задане посилання на порожній осередок;

#ПУСТО! – невірно зазначене перетинання двох областей, що не мають загальних осередків;

#ССЫЛКА! – у формулі задане посилання на неіснуючий осередок;

#ЗНАЧ! – використаний неприпустимий тип аргументу.

В електронних таблицях часто потрібно проводити операції не просто над двома перемінними (осередками), але і над масивами (стовпцями або рядками) осередків. Т.е. усі формули результуючого масиву аналогічні і відрізняються друг від друга тільки адресою рядків або стовпців.

Від проведення однотипних дій у кожного осередку рядка (або стовпця) рятує наступний прийом копіювання формули:

1. Переконаєтеся, що активно (виділена курсорною рамкою) саме той осередок, у якій знаходиться призначена для копіювання формула.

2. Не натискаючи на кнопки миші, підведіть покажчик миші до нижнього правого кута курсорної рамки (цей кут спеціально виділений).

3. Відшукайте положення, при якому покажчик миші перетворюється в тонкий чорний хрестик.

4. Натисніть на ліву кнопку миші і, утримуючи неї, виділяйте діапазон нижче (при копіюванні по рядках) або правее (при копіюванні по стовпцях) доти, поки не виділяться всі осередки, у які ви хочете скопіювати дану формулу.

5. Відпустите ліву кнопку миші.

Таблиця 21.

Типи покажчиків миші

Одне з переваг електронних таблиць у тім, що у формулах можна використовувати не тільки конкретні числові значення (константи), але перемінні - посилання на інші осередки таблиці (адреси осередків). У той момент, коли Ви натискаєте клавішу <Enter>, у формулу замість адреси осередку підставляється число, що знаходиться в даний момент у зазначеному осередку.

Інше достоїнство в тім, що при копіюванні формул вхідні в них посилання змінюються (відносна адресація).

Однак іноді при рішенні задач потрібно, щоб при копіюванні формули посилання на який-небудь осередок не змінювалася. Для цього використовується абсолютна адресація, або абсолютні посилання.

При копіюванні приведеним вище способом адреси осередків у формулі змінювалися відносно.

Якщо необхідно, щоб при копіюванні або переміщенні даних адреса якого-небудь осередку у формулі не міг змінюватися (наприклад, при множенні всього стовпця даних на значення однієї і того ж осередку), потрібно зафіксувати положення цього осередку у формулі до того, як ви будете копіювати або переміщати дані.

Для фіксації адреси осередку використовується знак "$”.

Координата рядка і координата стовпця в адресі осередку можуть фіксуватися роздільно.

Щоб відносна адреса осередку у формулі став абсолютним, після введення у формулу адреси цього осередку натисніть <F4>.

Таблиця 22.

Зміна адреси осередку у формулі, при її копіюванні.

Таблиця 23.

Структура уроку.

IV.Закріплення. Практична частина (15 хв).

V.Підведення підсумків уроку (5 хв).

VI. Домашнє завдання (1 хв).